ВІДБАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док., розм.
1. неперех. Закінчити, перестати барабанити.
2. перех. і без додатка, перен. Програти на музичному інструменті швидко, голосно й недбало. Відбарабанити польку;
// Голосно, швидко й недбало прочитати, продекламувати або розповісти що-небудь. Відбарабанивши в одному місці, старий возний ішов далі (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 15); Відбарабанити вірш.