ВІДБАЛАКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДБАЛАКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Те саме, що відмовлятися 4. Він одбалакуваться давай: «Я й не нагулявся ще..» (Архип Тесленко, Вибр., 1936, 53); Сьома кавалерійська пішла, отже, Сиваш для кінноти прохідний, відбалакуватись їм більше нічим… (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 715).
2. рідко. Те саме, що відповідати 1. Вони [дівчата] й зараз перепиняють Олексі шлях, засипають наївно-жартівливими запитаннями. Він не встигає одбалакуватись на всі боки (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 192).