ВІД’Ї́ЗД, у, чол. Дія за значенням від’їздити 1. Ватя.. просила його одвідати її перед од’їздом до Києва (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 125); Юзі так-таки ніколи й не сказали причини від’їзду Зоні (Леся Українка, III, 1952, 661); Єдине, чим міг заспокоїти свою.. дружину.. Євген Вікторович, це пообіцяти від’їзд на роботу до Ташкента (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 320).
Бути у від’їзді — поїхавши куди-небудь, тимчасово бути відсутнім. І став Петро збиратись у дорогу.. — Ну, все ж одно, Петре, дарма. Сказала ж я тобі, що Людмила у від’їзді (Андрій Головко, I, 1957, 460).
ВІД’ЇЗД
Тлумачення слова