ВІЧНО. Присл. до вічний 2, 3. [Антоніо:] Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть (Леся Українка, III, 1952, 120); Я вічність би віддав для тебе, Рідний і вічно коханий краю (Володимир Самійленко, I, 1958, 89).
ВІЧНО
Тлумачення слова