ВІБРУЮЧИЙ

ВІБРУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до вібрувати;
//  у знач. прикм. Вібруючий голос [о. Василя].. викидав цілі стоси.. слів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 323); Біліло небо, білястим здавалось тонке вібруюче повітря (Олесь Гончар, I, 1954, 240).