ВІБРА́ЦІЯ, ї, жін. Механічне коливання якого-небудь тіла, що відбувається з великою частотою й невеликою амплітудою дрижання. Шура відразу ж відчула, що залишилась дрібна вібрація [верстата] (Олесь Донченко, VI, 1957, 344); Текстоліт має високі механічні властивості і здатність добре поглинати вібрації (Токарна справа.., 1957, 65);
// Невеличке коливання висоти тону якого-небудь звуку (голосу, струни і т. ін.). Він співав з вібрацією в голосі (Леся Українка, III, 1952, 585); Щур почув, як колись давно, тонкі вібрації гудка (Семен Скляренко, Помилка, 1933, 172).
ВІБРАЦІЯ
Тлумачення слова