ВЕСТА́ЛКА, и, жін. Жриця давньоримської богині домашнього вогнища Вести, що давала обітницю довічної безшлюбності й цнотливості і зобов’язана була підтримувати невгасимий вогонь у храмі богині. Я тільки безборонно бачу в вікна..: веселі сатурналії, поважні тефії жерців, похід весталок (Леся Українка, II, 1952, 281).
ВЕСТАЛКА
Тлумачення слова