ВЕСНУВА́ТИ, ую, уєш, недок. Виконувати весняні роботи. — Чи здорово коло вас, ґаздине Марто? Та й як веснуєте? Давно вас не бачили (Ольга Кобилянська, III, 1956, 526); — Добрий день! Ой, ой, як ви, Параско, вийшли рано веснувати.., — посміху вався Микола Скрип, вітаючись (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 78).
ВЕСНУВАТИ
Тлумачення слова