ВЕСНЯНИЙ

ВЕСНЯ́НИ́Й, яна, яне. Прикм. до весна 1, 2. Весняна пора;
//  Який буває, відбувається навесні. Веселе сонечко ховалось В веселих хмарах весняних (Тарас Шевченко, I, 1951, 389); Березовий сік… Ніжний трунок весняний, Що годує і поїть ледь помітні бруньки (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 39); Весняна оранка;  * Образно. А Давидові спогади — зелені, весняні (Андрій Головко, II, 1957, 19).