ВЕСЛЯ́Р, а, чол. Людина, що веслує. Море сіре, злегка поморщене від вітру, весляр звільна січе його веслами (Іван Франко, XVI, 1955, 285); Крізь легкий туман над поверхнею води вимальовується човен з двома веслярами (Іван Ле, Наливайко, 1957, 368).
ВЕСЛЯР
Тлумачення слова