ВЕСІ́ННІЙ, я, є, рідко. Те саме, що весняний. Одного вечора весіннього сиділа собі Галя коло віконечка у своїй хатці й співала (Марко Вовчок, I, 1955, 316); Весіннє сонце хилилось уже на захід (Іван Микитенко, II, 1957, 348).
ВЕСІННІЙ
Тлумачення слова