ВЕСІЛЬЧА́НИН, а, чол. Той, хто бере участь у весіллі. Чотири пароконки.. з рушниками на оглоблях, четверо саней, переповнених весільчанами, шукали виходу (Олександр Довженко, I, 1958, 153); Перед вікном раптом виник молодий хлопець і стовбичив хвилину, намагаючись привернути до себе увагу весільчан (Юрій Яновський, II, 1954, 90).
ВЕСІЛЬЧАНИН
Тлумачення слова