ВЕСЕ́ЛКОВИЙ, а, е.
1. Подібний до кольорів веселки; різнобарвний. Підхоплений струменем повітря, він [малюнок] спочатку злетів високо вгору,.. мигнувши під сонцем веселковими кольорами фарб (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 221); Говорять, мріючи, про те,.. як квітуватимуть поля веселковим вінком, як уквітчається земля, оновлена трудом (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 340).
2. перен. Приємний, радісний, який обіцяє щось гарне, добре. Що в твоїм імені є чарівниче — Трунок чи хміль, чи веселкова зваба? (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 159).