ВЕСЕЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить веселий. Звичайні діточки! Ідуть І веселенькі, і здорові, Аж любо глянуть, як ідуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 318); Хлопець гарний, русявий.., очі веселенькі, як зірочки (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 27); Вони ляскали в долоні, гиркали. А врешті виходила веселенька мелодія (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 79);
// Приємний на вигляд. Середина хати стояла одкрита, немов на сцені. Веселенькі шпалери, залізне ліжко, .. фотографія на стіні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 402).
ВЕСЕЛЕНЬКИЙ
Тлумачення слова