ВЕРТУН 1, а, чол.
1. Неспокійна, непосидюча, вертлява людина. [Євдокія Корніївна:] На всі Кожум’яки не було тоді такого вертуна, як ти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 473).
2. Голуб штучно виведеної породи, що може у польоті перекидатися через голову або крило. Який же гарний голуб! Ясно-глинистий вертун (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 14).
▲ Сосновий вертун — хвороба молодих сосен, що проявляється у викривленні пагонів. Сосновий вертун дуже поширений на Поліссі та почасти в Лісостепу (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 423).
ВЕРТУН 2 див. вертуни.