ВЕРТЕ́ПНИК, а, чол., заст. Актор, що ляльками на держаках виконував ролі персонажів вертепної вистави. Мандрівні музиканти й актори, зокрема вертепники, творці і пропагандисти свого мистецтва, протиставляють його реалізм, його тісні зв’язки з конкретною дійсністю аскетичному, далекому від інтересів народних мас мистецтву, яке насаджувала церква (Українська класична опера, 1957, 39).
ВЕРТЕПНИК
Тлумачення слова