ВЕРСИФІКА́ТОР, а, чол.
1. заст. Поет.
2. ірон. Людина, що складає вірші, які не мають глибокого змісту. П’яні співуни — просто від кохання співали, а не оспівували.. своє кохання, як те часом роблять декотрі версифікатори (про віршомазів річ, а не про щирих поетів) (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 438).