ВЕРШИ́ТЕЛЬ, я, чол., книжн. Той, хто вирішує, розпоряджається, відіграє вирішальну роль у здійсненні чого-небудь, Великий російський письменник [О. М. Горький] у своїх художніх творах вперше.. дав позитивний конкретний образ пролетаря — вершителя долі історії (Історія УРСР, I, 1953, 716);
// Той, хто доводить до кінця, здійснює, завершує що-небудь. Був [Громський] радий за Парасю, за її щастя, нехай навіть не він виявився його вершителем (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 434); Вершителі тверді Ми [комуністи] ленінських ідей (Ростислав Братунь, Пора.., 1960, 9).
ВЕРШИТЕЛЬ
Тлумачення слова