ВЕРШКО́ВИЙ, ова, ове.
1. Прикм. до вершок 1. Квітки [брусниці] в тісних пониклих вершкових гронах, на коротких квітконіжках, невеликі, з білими або блідо-рожевими віночками (Лікарські рослини.., 1958, 126).
2. Зробл. з вершків (у 1 знач.). Смачна риба, як на вершковім маслі (Остап Вишня, I, 1956, 176);
// Який має у своєму складі вершки. Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8).
3. Який довжиною дорівнює вершку (в 3 знач.). Мало не вершковий, весь у чорних цятках, висячий ніс тримався на вусах-крилах, легких, білих, як комірець (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 164).