ВЕРХОТУ́РА, и, жін., розм., жарт. Верхня частина якого-небудь приміщення, верхній поверх. — Чекали внизу, і довелося на цю верхотуру! Ху.. з рюкзаками… І без ліфта! (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 132); — І багато народу було?.. — Повний клуб. І внизу, і на верхотурі, — пояснив дід (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 225).
ВЕРХОТУРА
Тлумачення слова