ВЕРГУН 1 див. вергуни.
ВЕРГУН 2, у, чол. Сорт тютюну. Курці безсонні З махорки, бакуну та вергуну Поскручували цигарки (Максим Рильський, I, 1956, 242); — Кури мого, — протяг він табакерку із жовтим тютюном. — Це наш вергун (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 116).