ВЕРЕ́ТИЩЕ, а, сер., заст. Одяг з грубої тканини; бідний одяг, лахміття. Все веретище Остапове держалось тільки латками (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 22); * Образно. [Одна покутниця (колишня Гретхен):] Глянь, він [Фауст] вже тліну рве покрови, Земне веретище своє, І в світлій ризі ефіровій Могутня юність повстає! (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 468).
ВЕРЕТИЩЕ
Тлумачення слова