ВЕРЕТЕ́НЦЕ, ВЕРЕТІ́НЦЕ, я, сер. Пестл. до веретено 1. Рано-вранці я вставала, мичку микала та пряла; А серденько занудилось, веретенце не крутилось (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 236); Одному на трісочці прядеться, а другому і веретінце не хоче (Номис, 1864, № 1695); Веретенце завжди в’ється тихо (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 64).
ВЕРЕТЕНЦЕ
Тлумачення слова