ВЕРЕДУ́Н, а, чол. Той, хто вередує. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 206).
ВЕРЕДУН
Тлумачення слова
ВЕРЕДУ́Н, а, чол. Той, хто вередує. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 206).