ВЕРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вербувати;
// у знач. ім. вербований, ного, чол. Людина, яка завербувалася на роботу. Вербованих приїхало значно більше, ніж ми розраховували (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 178).
ВЕРБОВАНИЙ
Тлумачення слова