ВЕРБЛЮ́ЖИЙ, а, е. Прикм. до верблюд. Мотаються горби верблюжі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 151);
// Стос. до верблюда. Незабаром підводами у верблюжих упряжках в’їхали на майдан строганівські повстанці (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 305).
ВЕРБЛЮЖИЙ
Тлумачення слова