ВЕНГЕ́РЦІ, ів, мн. (одн. венгерець, рця, чол.; венгерка, и, жін.), заст. Угорці. Погонич сидить у суконних штанях і у юпці.. з китицями, мов у венгерця (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 232); Венгерки ще гірше сміялись та галасували (Нечуй-Левицький, II, 1956, 395).
ВЕНГЕРЦІ
Тлумачення слова