ВЕЛИКОМУ́ЧЕНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до великомученик. Розповідала вона про життя й страждання Варвари-великомучениці (Олесь Донченко, III, 1956, 31); Б’ють мене [Палажку], молотять, місять, рвуть на мені коси, наче на святій Варварі. Я вже тепер великомучениця, та й годі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 23).
ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ
Тлумачення слова