ВЕЛИКОДУ́ШНИЙ, а, е. Який має прекрасні душевні якості, благородні почуття, велику доброзичливість. — А ви таки до неймовірності великодушні! (Леся Українка, III, 1952, 705); Поліг у битві з печенігами хоробрий і великодушний князь Святослав (Максим Рильський, III, 1956, 25);
// В якому виражаються, проявляються ці якості. Це великодушне й співчутливе ставлення до неї простих людей, їхні щирі слова зворушили серце Македонихи (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 294).
ВЕЛИКОДУШНИЙ
Тлумачення слова