ВЕЛИКОДЕРЖА́ВНИК, а, чол. Послідовник, поборник великодержавної політики, великодержавного шовінізму. Доводилося боротись [українським прогресивним літературознавцям] і проти великодержавників, і проти місцевих націоналістів (Радянське літературознавство, 5, 1957, 16); Російські великодержавники стояли на тому, що українська мова — «наречие» (Максим Рильський, III, 1950, 83).
ВЕЛИКОДЕРЖАВНИК
Тлумачення слова