ВЕЛИЧНО. Присл. до величний 1, 2. Велично синіють за містом Карпати (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 170); Дівчиною як була, бігає, сміється, щебече; а тепер якось ніби розумніша стала: двір перейде тихо, велично, у вічі гляне з повагою (Марко Вовчок, I, 1955, 79); Велично дивиться за обрій на греблі бронзовий Ілліч (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 49).
ВЕЛИЧНО
Тлумачення слова