ВЕЛИЧЕ́НЬКИЙ, а, е. Який трохи перевищує звичайний розмір; досить великий. Бур’янець і величенький, та ніхто ж то його і не дума полоти (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 173); — Еге ж, еге ж, — похитувала головами зібрана величенька юрба жінок (Василь Еллан, II, 1958, 7); В кутку цвіло величеньке деревце китайської троянди (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 187).
ВЕЛИЧЕНЬКИЙ
Тлумачення слова