ВЕЛЬМИ, присл. Дуже, в значній мірі. Стрів я діда вельми старого (Тарас Шевченко, II, 1953, 62); Чи можна ж діячів таких, як ти, знайти? Їх вельми в нашім краї мало (Володимир Самійленко, I, 1958, 120); Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 23); — Причина вельми поважна, — заговорив зрештою Сорока (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 348);
// рідко. Багато. — О, бити б вас обох та бити. Горілочки не треба вельми пити (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 65).
ВЕЛЬМИ
Тлумачення слова