ВЕЛЬБО́Т, а, чол., мор. Легка швидкохідна веслова шлюпка з гострим носом і кормою. Знайшов [Темар] на скелях вельбот. Оглянув і вирішив, що одремонтувати можна (Микола Трублаїні, I, 1955, 182); Другий [загін].. на вельботі мав досягти острова Беннета (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 123).
ВЕЛЬБОТ
Тлумачення слова