ВЕЧОРО́ВИЙ, а, е, перев. поет. Те саме, що вечірній. Он зоря вечорова до мене шепоче барвиста (Андрій Малишко, II, 1956, 10); Вогонь веселий запалав, розвіяв сутінь вечорову (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 133); Все небо розгорнулось над головою в синьому вечоровому холоді (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 245).
ВЕЧОРОВИЙ
Тлумачення слова