ВЕЧОРНИ́ЦІ, иць, мн., заст. В українському дореволюційному селі восени та взимку — вечірні зібрання молоді, на яких у будні дні поряд із розвагами виконувалась і певна робота, а в святкові — влаштовувались гуляння. Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці (Українські народні ліричні пісні, 1958, 357); На весілля, чи на вечорниці — як-то було Катря весело поспішається. І хто її перетанцює, хто переспіває!.. (Марко Вовчок, I, 1955, 182).
ВЕЧОРНИЦІ
Тлумачення слова