ВЕЧЕ́РЯ, і, жін.
1. Споживання їжі ввечері. По вечері Андрій присувався до печі і виймав люльку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 39); За дружньою вечерею зібралися колгоспники (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 208).
2. Страва, приготована для споживання ввечері. Жінка снувалася по хаті, вечерю варила (Іван Франко, II, 1950, 19); На столі стояла вечеря (Іван Ле, Історія радості, 1947, 281).