ВДИХ, у, чол. Кожне окреме втягування повітря в легені при диханні; протилежне видих. Вимірювання обводу грудної клітки треба провадити при опущених руках, у стані спокійного дихання, вдиху і видиху (Шкільна гігієна, 1954, 45); Тарас на своєму балконі займався фізкультурою. Він робив глибокі вдихи і видихи (Микола Трублаїні, III, 1956, 308).
ВДИХ
Тлумачення слова