ВДОВИЦЯ

ВДОВИ́ЦЯ (УДОВИ́ЦЯ), і, жін. Те саме, що вдова. У одній хатці, що вкрай стояла,.. жила удова, а у вдовиці був син, дитина єдина (Марко Вовчок, I, 1955, 346); На його стук у двері з хати злякано вискочила удовиця (Михайло Стельмах, II, 1962, 121); З попелищ підвівся перший дім! Вдовиця там звила гніздо сирітонькам своїм (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 16).