ВДОВІ́ВНА (УДОВІ́ВНА), и, жін., розм. Дочка вдови. То сяк, то так Придбав сірома грошенят.., Та до вдовівни навпростець Шелесть за рушниками! (Тарас Шевченко, II, 1953, 50); [Кнуриха:] Удовівну ти віддав заміж за другого, як хотів (Панас Мирний, V, 1955, 92).
ВДОВІВНА
Тлумачення слова