ВДАЛИНУ (УДАЛИНУ), присл. На далеку відстань; в далекий простір. Дехто придивлявсь вдалину, як отаман, дехто ще коло коня свого поравсь (Марко Вовчок, I, 1955, 333); Зорі сяють нам вдалину (Павло Тичина, II, 1957, 319); Вже третій день Удалину Мчить поїзд рейками дзвінкими (Степан Олійник, Вибр., 1959, 103); * Образно. Тепер.. історія з орчиком наче одійшла вдалину і здається вже не такою дикунською (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 125).
ВДАЛИНУ
Тлумачення слова