ВДАЛИНІ (УДАЛИНІ), присл.
1. На далекій відстані. Вдалині тріпотіли вітрила човнів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 299); Вийшли танки з лісів, задвигтіла земля вдалині (Андрій Малишко, II, 1956, 101); Удалині глухо виводили пісню. Співали дівчата (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 408).
2. Далеко попереду, в майбутньому. Вербова гілка зацвіла У мене на столі, Як символ сонця і тепла, Ще схованих в імлі, Як знак зеленої весни, Котра ще вдалині (Максим Рильський, I, 1956, 309); Дивлюсь я в дні прийдешні — У комунізму дні. Вони — не вдалині (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 7).