ВЧИТТЯ́, я, сер., заст. Навчання. Давно був час починати вчиття (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 33); Неділя. Вчиття в школі нема, і Яків Петрович після обіду стоїть у кімнатці своїй і дивиться у вікно (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 90).
ВЧИТТЯ
Тлумачення слова