ВЧА́ВЛЕНИЙ (УЧА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вчавити. З землі видобували безліч різноманітного металу — уламки й цілі снаряди, розірвані танкові гусениці й вчавлені в землю гармати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 393).
ВЧАВЛЕНИЙ
Тлумачення слова