ВЧА́СНИЙ, а, е.
1. Який відбувається, робиться у відповідний час, саме тоді, коли треба. Колгоспна нива любить вчасні жнива (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 373); Безперебійна робота цукрових заводів залежить.. від вчасної доставки буряків (Радянська Україна, 9.X 1956, 1).
2. діал. Ранній. Лунали окрики перекупців, що продавали вчасні вишні і морелі (Іван Франко, II, 1950, 322).