ВАЖКОХВО́РИЙ, а, е. Який важко хворіє;
// у знач. ім. важкохворий, рого, чол.; важкохвора, рої, жін. Безбородько вибрався до лікарні нібито екстрено відвідати одного важкохворого (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 50); Ліс шумів, Чорнів і похмурнів дедалі більше, Немов пірнаючи одразу в ніч, Без переходів, наче важкохворий Пірнає з яви у тривожний сон (Леонід Первомайський, I, 1958, 381).
ВАЖКОХВОРИЙ
Тлумачення слова