ВА́ЖКІСТЬ, кості, жін.
1. Властивість тіл притягатися до землі.
2. Абстр. ім. до важкий 1—9. Праця одного робітника відрізняється від праці іншого не тільки своїм видом, формою, але й складністю, важкістю, умовами (Комуніст України, 7, 1965, 45); Він сам найліпше знав важкість свого положення (Іван Франко, VIII, 1952, 412); Разом зі зброєю виносять вони з табору і якусь важкість на душах, нову, досі ще не звідану тривожність (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 81).