ВАЖЕ́ЗНИЙ, а, е, розм. Дуже важкий. Впрігшись у санчата, розшарівшись з морозу та напруги, тягне Вутанька вуличкою на гору важезні свої лантухи (Олесь Гончар, II, 1959, 151); Щодня робив [Максим] вправи з гантелями, все збільшуючи їх вагу, витискав важезні гирі (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 77); [Годвінсон:] Хто двигає такі гріхи важезні на скутій нечестю своїй душі, тому нема ні прощі, ні рятунку (Леся Українка, III, 1952, 75).
ВАЖЕЗНИЙ
Тлумачення слова