ВА́ЖЧЕ, присл. Вищ. ст. до важко. Загріті танцем обличчя блищать від краплистого поту, ..груди важче дихають… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 232); Ця сувора чоловіча дружба, яка не раз випробовується смертю, забувається важче, ніж перше кохання (Олесь Гончар, III, 1959, 126);
// знач. присудк. сл. А Павлу все важче і важке учитися (Марко Вовчок, I, 1955, 151); Бігти навпростець чимдалі було важче (Юрій Смолич, I, 1958, 94).
ВАЖЧЕ
Тлумачення слова