ВА́ТНИК, а, чол. Півпальто або куртка, стьобані на ваті. На ній був ватник і тепла сіра хустка (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 295); Молодцювато поправив [Гліб] на плечі автомат, підтягнув на ватнику ремінь (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 208).
ВАТНИК
Тлумачення слова